Клуб ораторської майстерності: Поради «тітоньки Сови» від Марини Марченко

3 вер. 2014 р.

Поради «тітоньки Сови» від Марини Марченко

Друзі, всі найкращі поради і практичні настанови оратору є в нашому тостмастерському підручнику. Базову освітню програму «Успішний красномовець» з десяти проектів ми переклали і виставили на сайті. Незабаром підготуємо і друковану версію.
Моя порада також є в підручнику, надто в настановах до 9-го і 10-го проектів («Доведи» і «Надихни»):
ДРАМАТИЗУЙ!
Спробую розкрити її зміст. Драматизувати – це коли чоловік розбив чашку, а дружина бідкається, що він занапастив їй життя. Це збільшення напруги, накручування градусу, загострення.
Як досягається ефект драматизації? Перебільшенням, створенням сильного візуального образу, театралізацією – ви показуєте сценку, граєте репризу, відповідною лексикою тощо.

Наприклад, ви хочете спростувати популярне нині гасло «Зараз не про мову». Драматизм ситуації постав мені в магазині, коли я купувала зубну пасту. І я доношу її слухачам, показуючи упаковку від пасти: у магазині не знайшлося жодної з написом українською. Що це означає? – звертаюсь я до слухачів. – Значно більше, ніж те, що я позбавлена можливості читати про товар рідною мовою. Це означає, що велика торгова марка, у випадку з пастою – Проктер енд Ґембл – будує завод не в Україні, а в Росії, дає роботу не українцям, а росіянам, сплачує податки не до нашої скарбниці, а до російської, натомість у нас тільки заробляє гроші, продаючи свій товар. Далі драматизуючи цю ситуацію можна запропонувати слухачам уявити, що було б, якби ми всі завжди і скрізь говорили б українською:
  • українські, а не російські видавництва заробляли б на продажі книжок в Україні. Вони стали б багатшими, сплачували б більше податків, і ми жили б краще;
  • світові бренди будували б заводи у нас, давали б нам роботу і платили б податки тут, і ми жили б краще;
  • російські фахівці не створювали б конкуренцію українцям на ринку праці, і ми жили б краще;
  •  і так далі.
Наостанок два застереження. По-перше, використовуючи прийом драматизації, оратору слід зберігати холоднокровність, щоб драматизація не перетворилася на істерику. І ще одне – драматизуйте у виступах, а вдома, у власному житті – не драматизуйте!

1 коментар:

  1. Часто чую про "драматизування" лише у негативному світлі. Суспільство боїться цього, бо ж можна випасти з зони комфорту. А там і від телевізора відірватися доведеться.) Але ж іноді драматизація витягує важливі ниточки, як у випадку з зубною пастою.

    ВідповістиВидалити